Навчальна література вчителя початкових класів Пономаренко Л.В.

Методичний комплект. Серія "Початкова школа. Мій конспект".

/Files/images/bbloteka/U1ntitled.FR12.jpg /Files/images/bbloteka/Un11titled.FR12.jpg/Files/images/bbloteka/Un2titled.FR12.jpg/Files/images/bbloteka/Untit11led.FR12 - 0001.jpg/Files/images/bbloteka/Untitled2.FR12.jpg/Files/images/bbloteka/Untitled3.FR12.jpg/Files/images/bbloteka/Untitled5.FR12.jpg

Бібліотека журналу "Початкове навчання та виховання"

/Files/images/bbloteka/Рисунок3.jpg /Files/images/bbloteka/Рисунок5.jpg

/Files/images/bbloteka/Untitled10.FR12.jpg /Files/images/bbloteka/Untitled6.FR12.jpg /Files/images/bbloteka/Untitled8.FR12.jpg


З досвіду роботи вчителя початкових класів Бовтенко К.І.

Бовтенко К.І. - старший учитель вищої категорії ХЗОШ № 97. Є автором методичних розробок: "Сучасний урок у початковій школі", "Шестерічка в школі". З серії "Бібліотека журналу "Початкове навчання та виховання"" було видано друком книга "Святкуємо разом! Розробки календарних свят та виховних заходів у 1-4 класах".

Робота "Сучасний урок у початковій школі" включає сутність інтерактивного навчання, технологію структування кооперативного навчання учнів початкової школи, розробки уроків, позакласні заходи.

"Шестерічка в школі" - це огляд сучасних методів формування морального досвіду у школярів молодшого віку: методу репродуктивного пояснення, методу привчання і вправлення, методу створення педагогічних ситуацій. Робота містить в себе розробки уроків, приклади ігр, яки використовиваються на уроках (игри добукварного та букварного періоду).

Навчальне видання "СВЯТКУЄМО РАЗОМ! Розробки календарних свят та виховних заходів у 1-4 класах". Посібник містить розробки календарних свят та виховних заходів різноманітної тематики у 1-4 класах. Матеріали збірки стануть у пригоді вчителям - практикам та сприятимуть вихованню особистості молодших школярів, формуванню їхніх моральних якостей, розумових і творчих здібностей, єднанню дитячого і батьківського колективу.

ТВОРЧІ РОБОТИ УЧНІВ

Оболончик Анастасія, учениця 10-а класу. Почала писати вірши з 8-го класу.

/Files/images/bbloteka/IMG_20150130_122835(2).jpg

Люди не всегда снимают маски,

Словно это их привычный вид.

Любят сочинять пустые сказки,

Те, что загоняют порой в стыд.

Люди не всегда честны бывают,

Открывая настежь всем окно.

Двери словно насмерть закрывают,

Что и так запаяны давно.

Люди не всегда людьми бывают...

Это вечная проблема на века.

Но пока людьми нас называют,

Наша жизнь бурлива, как река.

***

Ты будешь заправлять мне прядь за ухо,

Что выбилась, наивная, некстати.

Прошу, не стоит, я ведь не подруга.

Не нужно глупых слов- с меня их хватит.

Не пришивай к себе меня сегодня,

Не привлекай внимание моё,

Мне плохо без тебя, но я довольна,

Ведь ты в любое время можешь взять ружье.

"Прости за всё",- ты мне сказал однажды,

Простила я, а как тут не простишь?

И если тяжело дышать порою,

И если слишком часто жутко злишь.

Не стоит прикасаться рук небрежно,

Ведь чувств невинных может и не быть...

Но моё сердце слов чужих не слышит

И не позволит глаз твоих забыть.

Ты часто смотришь прямо мне в глаза,

Я - чаще в пол. Откуда эта драма?

Во снах, увы, мне не найти лица,

Но быстро заживают мои раны.

Прошу тебя, прошу в последний раз,

Не говори "люблю", хоть это модно.

Ты как частичка, не вошедшая в мой пазл,

Но лишь с тобой душа моя свободна.

Таран Евгенія, учениця 10-а класу. Почала писати вірши з 4-го класу.

Мерехтіння.

1. Здіймає мене вітер сильний.

Геть, до хвиль у річках,

Чий потік грайливий, сміливий.

Та я там де річка у скелях.

.

/Files/images/bbloteka/IMG_20150130_122407(1).jpg

Але це не дім мій.

І ним ніколи не був.

Мій дім гарний та чуйний,

Там, де страх навіки заснув.

.

Та час мені йти далі.

Тут мене хто любив - вже забув,

Забули дні мої яскраві,

У забуття мій день гайнув.

.

Та вітер перестав мене нести.

Залишив там, де і була.

Але мене вже забули, втомилися чекати.

Та й я себе вже позабула.

.

2.Лишилась я там, де і світла нема,

Де зорі едині друзі на світі.

Здавалось я й не важлива

У людському житті, мерехтінні.

.

Мій погляд вже ніякий.

Душа спустошена і втомлена.

Хоча просвіт видно світлий

Й ним, як метелик, я зачарована.

.

До світла на погибиль йду.

Та не важливо вже, немає сенсу.

До спокою останній квиток візьму.

Та в потяг. До нескінченності піду.

.

3.Чую я голос сміливий.

Зупинити мене він хотів.

Він, як та річка бурхлива,

Та опбачив мене він зумлів.

.

Зумлів від того, як сильно

Він хоче мене зберегти.

Так казав все більш беззупинно,

Що далі нам треба йти.

.

Туди за обрій, за небокрай,

Де тримтить серце чутливе,

Де наш людський рай,

Де біль почуття мінливе.

.

Та мені не потрібен рай,

Та людина мов річка бурхлива.

Не чикатеме мене небокрай

Бо ніколи не була я спокійна.

.

4. Але він мов пес вірний.

Не хотів забути, як інші.

Він, як річка сміливий,

А почуття його великі і більші

.

Ніж у тих, що за домівку були.

У вірності щодня присягались.

Та пройшов час - вони забули,

Бо запом'ятати не намагались.

.

Не намагались цінувати те, що було.

Бо через свої примхи не бачуть нічого.

Забули про те, що так серце гріло,

Забули лагідне, рідне слово.

***

За склоном, за облаками

Я вижу свет солнца лёгкий.

Он блуждает меж домами,

Он как ты, такой же блеклый.

.

Я умоляю тебя, прошу не будь

Такой же блеклый, как этот свет.

Пойми же, в красках жизни суть,

Суть оставить яркий след.

.

Будь таким, будь яркий и прекрасный,

Будь веселый, пролей же смех свой.

Возлюби мир, ведь он потрясный,

Ведь это суждено тебе судьбой.

.

И вновь пройдя мимо тех знакомых окон,

Ты заметишь тот знакомый блеклый свет.

И будешь знать, что ты не как он.

Скажешь блеклости прощай, сведешь её на нет.

Федорова Таїсія, учениця 11-а класу. Переможець конкурсу літературного читання, присвяченого 200-річчю від дня народження М.Ю. Лермонтова. Пише вірші з восьми років.

"Солнце и Луна"

Засверкает звезда небывалой искрой

И хвостом тьму небес перережет

И проснется Земля,

Запылает слеза

Я найду тебя в облике прежнем.

И тогда два крыла, что чертили рассвет

Нас прикроют от ливня созвездий.

И они упадут вслед за первой звездой

И останутся магией вечной!

Да проснется Земля!

И ускорит слеза

Свой полет с век -

Да в самую пропасть!

Над землей в этот миг,

Будто ангела два,

Два светила небесных зажжется.

И ты спросишь меня:

"Как зовут их?" - а я

Не отвечу. Спрошу тебя:

"Помнишь?

В этом мире есть Ты -

Часть большого огня.

Есть и я,

Восходящая в полночь."

***

"Осень"

Осень радость сияет -

В ней огонь искрится.

Осень медленно шагает,

Собирая листья.

Шепот туч, тумана, ветра,

Аккомпанемент дождя.

Осень вовсе не тоскует,

Колыбельною летя!

Она мир уложит тихо

Пред холодным зимним сном,

И так нежно все обнимет

Золотой рукой.

УЧНІ-ПЕРЕМОЖЦІ ТУРНИРІВ ТА ОЛІМПІАД

Полющенко Даша, учениця 10-А класу Має на своєму рахунку три роботи Малої Академії Наук України.

/Files/images/bbloteka/IMG_20150130_121053.jpg

"Більшовизм та нацизм як різновиди антидемократичного державного політичного режиму"

Робота присвячена надзвичайно актуальній на сьогодні проблемі низького рівня правової культури в Україні шляхом дослідження та подальшого порівняння більшовизму та нацизму як різновидів антидемократичного державного політичного режиму, їх спільних та відмінних рис, зосередженню уваги на важливості розуміння населенням суті цих понять населенням нашої держави.

У даній роботі розглядається проблема співвідношення більшовизму та нацизму як політико-правових понять з точки зору їх наукової та державної актуальності на сучаному етапі за допомогою теоретичного аналізу поставлених завдань.

При аналізі сутності більшовизму та нацизму як різновидів антидемократичного державного політичного режиму був зроблений висновок, що більшовизм і нацизм - найхарактерніші антидемократичні державні політичні режими - варті один одного як деструктивні моделі державної організації людського суспільства, і для будь-якого народу життєво необхідним є запобігти реставрації таких режимів у сучасній державній практиці.

* * *

Дослідницький проект учениці 10-а класу Храмцової Катерини за темою: "Індивідуальність. Особистість."

В роботі представлено поняття "людини" як біосоціальної істоти, поняття "особистості", якє означає специфічну суспільну особливість людини і пов"язане із засвоєнням матеріального і духовного досвіду, накопиченого людством. Індивід стає особистістю, коли він у змозі оцінити не лише оточуюче його середовище, але й своє становище в ньому. Особистість наділена певним ступенем усвідомлення світу і самосвідомості. Також в роботі учениця пише про індивідуальність людини і характерізує її як несхожість, своєрідність, відмінність однієї людини, особистості від іншої. Проект доповнюєтся поняттям соціалізації особистості.

* * *

Карнаух Ксенія, учениця 11-А класу. Переможець 2-го обласного єтапу учнівського конкурсу робіт МАН України.

Тема роботи: "Перспективи соціальної демократії в української державі"

Кiлькiсть переглядiв: 18

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.