Література рідного краю. Імена промовляють сивими віками
Все минає, але любов після всього зостається.
Все минає, але не Бог і не любов...
/ Г. Сковорода /

Харківщина - один із наймальовничіших куточків благословенної землі, ім'я якій Україна. То ж не дивно, що саме Харківщина стала Батьківщиною для багатьох відомих композиторів, художників, поетів та письменників. Мальовничі пейзажі нашої землі, її солов'їні гаї, синьоокі річки, оксамитові луги не раз надихали письменників. Саме на Харківщині на повну силу зазвучав голос Григорія Сковороди. Перебуваючи у селі Бабаї, що під Харковом, Григорій Сковорода створив збірку байок і назвав її "Басни Харьковскія".
Борис Грінченко, теж наш земляк, написав одну з найяскравіших сторінок в історії української літератури і української мови, створивши перший в Україні словник української мови. Цей словник служить нам і досі.
Харків початку ХХ сторіччя... Велике індустріальне місто, місто фабрик, заводів, інститутів та університетів. А ще - поетів та письмен ників. І досі у Харкові стоїть будинок, у якому жила родина Алчевських. Він так і називається нині - Будинок Алчевських. Цей дім багато років є осередком мистецького життя Харкова. Так повелося ще з тих часів, коли Алчевські влаштовували в себе мистецькі вечори. Найвідомішою з роду Алчевських є українська письменниця та педагог Христя Алчевська, якій належать ці рядки:
... Душа - це безсилая квітка,
Що пахощі ллє, але гине,
Що з тихого смутку завьяне...
І в лісі ніхто в оту пору
На неї не гляне...

У Харкові довгий час жили Юрій Яновський та Олександр Довженко, Володимир Сосюра та Микола Куліш, Валеріан Підмогильний та Микола Хвильовий. Всі вони - неперевершені майстри слова. Можливо, і будинок, в якому вони жили, так і називали - Будинок "Слово". Володимирові Сосюрі належать такі слова:
Любити Вітчизну, любити завжди,
Поля її росні, зелені сади,
У їй не жаліти за дні молоді
Ні крові у битві, ні поту в груді.
/Files/images/пам.jpeg
Навіть деякі герої творів цих письменників теж були жителями Харкова. Так, на Холодній Горі мешкав Мина Мазайло, який є головним героєм п'єси Миколи Куліша.
А зараз поруч з нами живуть Роберт Третьяков, Валерій Шевчук, Ростислав Мельників. На жаль, нещодавно наша література втратила чудового поета, нашого земляка Бориса Чичибабіна. Але з нами лишилися його книжки, і через сторінки своїх творів він продовжує вести розмову з нами, читачами, як і його попередники Григорій Сковорода, Борис Грінченко, Христя Алчевська, Микола Хвильовий, Остап Вишня та багато-багато інших письменників, що є нашими земляками.

Діячі літератури та мистецтва, які народились або тривалий час жили та працювали в місті:

Аверченко Аркадій Тимофійович — російський письменник-сатирик і гуморист, мешкав у місті в 19031908 рр.
Биков Леонід Федорович — український актор, режисер і сценарист, заслужений артист РРФСР, Народний артист УРСР (1974)
Бєляєва (Гуріна) Раїса Андріївна — український літератор, мемуарист і кінознавець
Булаховський Леонід Арсенійович — український мовознавець, автор праць з загального, українського і російського мовознавства, славістики, методики викладання мови
Бунін Іван Олексійович — російський поет, письменник, лауреат Нобелівської премії з літератури, мешкав у місті в 18891895 рр.
Ввєдєнський Олександр Іванович — поет, філософ, мешкав і працював у Харкові в 19361941 рр.
Віногоров Владислав - письменник, який працює в жанрі наукової фантастики, проживає у місті з 1986 року
Владко Володимир Миколайович — український письменник-фантаст, працював у місті
Генрі Лайон Олді (псевдонім) — письменники-фантасти, мешкають у місті
Гольдес Ойзер Моїсейович — єврейський драматург, літературознавець, критик, тривалий час працював у місті
Гончар Олесь Терентійович — український письменник, навчався в місті
Горбань Микола Васильович — радянський історик, архівіст і письменник, працював у місті
Гофф Анна Анатоліївна — російська письменниця та поетеса, автор пісні «Русское поле»
Гнедич Микола Іванович — російський поет, віжомий перекладач «Іліади».
Губаренко Ірина Віталіївна — український композитор, поетеса
Губенко Павло Михайлович, відомий як Остап Вишня — український письменник, гуморист і сатирик
Губерман Ігор Миронович — поет
Гулак-Артемовський Петро Петрович — український письменник, вчений, перекладач, поет
Данилевський Григорій Петрович — письменник
Довженко Олександр Петрович — український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу, працював у місті
Євтушенко Євген Олександрович — російський поет, перекладач, публіцист, у 1989—1991 рр. був народним депутатом СРСР від Дзержинського виборчого округу міста
Жадан Сергій Вікторович — прозаїк, поет, есеїст, перекладач
Зорич Олександр Володимирович (псевдонім) — письменники
Квітка-Основ'яненко Григорій Федорович — український прозаїк, драматург, журналіст, літературний критик і культурно-громадський діяч
Ковалевський Єгор Петрович — географ-мандрівник, письменник і дипломат, геолог, відкрив витоки річки Білий Ніл
Коротич Віталій Олексійович — поет, прозаїк, публіцист, у 1989—1991 рр. був народним депутатом СРСР від Дзержинського виборчого округу міста
Костомаров Микола Іванович — видатний український і російський історик, поет-романтик, мислитель, громадський діяч
Ліфшиць Володимир Олександрович — російський поет, драматург
Лисенко Микола Віталійович — український композитор, піаніст, диригент, педагог, збирач пісенного фольклору, громадський діяч
Макаренко Антон Семенович — радянський педагог і письменник
Милославський Юрій Георгійович — російський письменник, поет; народився у Харковi, закінчив Харківський Унiверситет
Міхановський Володимир Наумович — російський радянський письменник-фантаст, поет
Міхновський Микола Іванович — український політичний і громадський діяч, публіцист
Островський Микола Олексійович — радянський письменник, мешкав у місті в 1924—1926 рр.
Потебня Олександр Опанасович — український мовознавець, філософ, фольклорист,етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч
Сковорода Григорій Савич — український просвітитель-гуманіст, філософ, поет, педагог
Сосюра Володимир Миколайович — український письменник, поет-лірик
Сумцов Микола Федорович — український фольклорист, етнограф і літературознавець та громадський діяч
Тичина Павло Григорович — український поет, новатор поетичної форми, перекладач, публіцист, Голова Верховної Ради УРСР двох скликань, міністр освіти УРСР (1943—1948)
Фітільов Микола Григорович, відомий як Микола Хвильовий — український прозаїк, поет, публіцист, один з основоположників пореволюційної української прози
Хлєбников Віктор Володимирович, відомий як Хлєбников Велимир — російський поет й прозаїк, діяч авангадного мистецтва
Хоткевич Гнат Мартинович — український письменник, композитор, мистецтвознавець, етнограф, педагог, театральний і громадсько-політітичний діяч
Чернецький Олександр Володимирович — автор пісень, лідер-вокаліст російського рок-гурту «Разные Люди»
Чичибабін Борис Олексійович — український поет-шестидесятник
Шмалько Андрій Валентинович Шмалько, відомий як Валентинов Андрій — український письменник-фантаст
Цаплієнко Андрій Юрійович — журналіст, ведучий телеканалу «Інтер», лауреат премії «Людина року-2001» в номінації «Журналіст року», нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня

/Files/images/григор сковород.jpegГригорій Сковорода
(1722 — 1794)


Григорій Сковорода -видатний український поет, педагог, просвітитель, філософ. Він залишив нам у спадок поетичні твори, філософські трактати, листи, афоризми.
Хто думає про науку,
той любить її,
а хто її любить,
той ніколи не перестає вчитися,
хоча б зовні він і здавався бездіяльним.
Г.Сковорода

читати біографію Г. Сковороди

читати поетичні твори, байки Харківщини...


/Files/images/картинки для оформ сайта/Чичибаб.jpeg Борис Чичибабін
(1923—1994)


Борис Олексійович Чичибабін — поет, якого зазвичай відносять до так званих "шестидесятників".
Народився Борис Чичибабiн 9 січня 1923 року в Кременчуці. 1940 року закінчив середню школу в Чугуєві на Харківщині. З кінця 1941 року служив у частинах Закавказького військового округу. Після Перемоги, демобілізований за станом здоров'я, того ж 1945 року вступає на філологічний факультет Харківського університету. Але довго навчатися не довелося - 1946 року "особым совещанием" засуджений до п'яти років ув'язнення за нібито антирадянську пропаганду. Звільнений по відбуттю строку в 1951 році, реабілітований після XX з'їзду партії. Протягом 1963-1968 років вийшло чотири його поетичні збірки - одна в Москві ("Молодость") і три в Харкові ("Мороз и солнце", "Гармония", "Плывет "Аврора"").
Все життя Бориса Чичибабiна пов'язане з Україною, i це не просто біографічна причетність. Є тут глибша кровна i духовна закорiненiсть.
Не для себя прошу вниманья,
мне не достигнуть тех высот.
Есть у меня такая мания,
что мир поэзия спасет!
Б. Чичибабин.

читати біографію

читати вірші Б. Чичибабіна


/Files/images/Suprunenko_nina.jpgНіна Супруненко

Народилася 31 травня 1953 (57 років) с. Новоселиця Семенівського району Полтавської області.Закінчила Лохвицьке медичне училище. Працювала операційною сестрою в Полтаві. Після одруження та переїзду до Харкова – учасниця Народного театру гарнізонного будинку офіцерів. Згодом – народження сина Антона, вступ на режисерське відділення Харківського державного інституту культури.Після закінчення працювала завідувачкою інтернаціонального відділу Палацу студентів НТУ “ХПІ”, художнім керівником, директором студентського клубу “Сучасник”.
Навчалася в Київській державній академії керівних кадрів культури та мистецтва, магістратурі інституту післядипломної освіти Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди.В 1990 році – народження доньки Олесі та вихід першої книги поезій «Дарунок долі» (Київ, “Радянський письменник”), за яку в 1992 році прийнята до Національної Спілки письменників України. Згодом вийшли книги поезій: «Цветные сны» (Київ, 1993), «У лабіринтах болю і розлук» (Київ, 1995, 1996), «Звезда, упавшая вчера» (Москва, 1997), «На обрії душі» (Рівне, 2002), «Вітри протиріч» (Київ, 2003), «Полиновий світ» (Рівне, 2004), «Времена жизни» (Москва, 2004), «Закономерная случайность» (Харків, 2006), «Преодоление» (Москва, 2007), «Межа часу» (Харків, 2007) «Оттиск ладони» (Харків, 2008), «Сонце осені» (Харків, 2008), «Вселенная» (Харків, 2008), «Планета любви» (Чебоксары 2009) та дитячі книги «Сашеньке в подарок» (Київ, 2003), «Загадки для маляток» (Харків,2008), «Святкові дні» (Харків, 2009).

чичати вірші Н. Супруненко

вірші для малят

«ЦІНУЙ ЖИТТЯ, ЩОДНИНИ, ЩОСЕКУНДИ!»

"Вселенная"

Роман Олександрович Левін

/Files/images/Левин.jpgРоман Олександрович Левін – широко відома своєю життєвою і творчою долею людина.

Він народився 30 липня 1939 року в Лубнах на Полтавщині в сім'ї військового. Війну зустрів на кордоні в Бресті 10-річним хлопчиком.
Тут розстріляні його рідні: мати, сестра, бабуся, дід. Сам тричі збігав з-під розстрілу і лише дивом уцілів, завдяки своїм рятівникам – польським, білоруським людям.Про це розповідається в книзі С.С.Смірнова «Брестська фортеця» в розділі «Хлопчик з Бреста» і в великій книзі, що вийшла в найбільшому французькому видавництві «Рем, хлопчик з гетто. Брест 1941. Москва 1996.», а також в багатьох документальних стрічках, знятих на Україні, в Білорусії і Росії.
В кінці війни, після звільнення Роман знайшов свого отця. Вчився в Суворовському училищі. Працював на заводах Одеси, Харкова.
Писати і друкуватися почав в кінці сорокових. У 1964 році закінчив Літературний інститут ім. М.Горького.
З 1962 року по теперішній час член Спілки письменників.
Р.Левін автор більше 30 книг віршів і прози, що виходили в Харкові, Києві, Москві.
Р.Левін. Вірші


Третьяков Роберт

Третьяков Роберт

Роберт Третьяков народився в сім'ї військовослужбовця. Росіянин. Від 1944 року жив в Україні. 1958 року закінчив факультет журналістики Київського університету.
Працював у Харкові в газетах «Ленінська зміна», «Вечірній Харків», завідував відділом поезії в журналі «Прапор» («Березіль»).
23 листопада 2000 року в Харкові на будинку на вулиці Скрипника, де у 1957—1996 роках жив і працював Третьяков, відкрито меморіальну дошку. Барельєф роботи скульптора Олексія Огородника відлито на кошти друзів поета.
Друкуватися почав 1955 року. Видав збірки віршів: «Зоряність» (1961), «Палітра» (1965), «Портрети» (1967), «Поезії» (1971), «Ніжні розстані» (1972), «Мередіани крізь серце» (1975), «Осіннє скресання» (1980), «Поезії» (1986) «Тобі» (1991). Поезія Роберта Третьякова сповнена пафосу утвердження правди й добра як найвищих моральних цінностей, поваги до людини. Характером своєї творчості Третьяков належав у 1950-х — 1960-х роках до шістдесятників. За збірку «Меридіани крізь серце» Третьяков удостоєний премії імені Павла Тичини «Чуття єдиної родини» (1977). Лауреат Харківської обласної премії імені Героя Радянського Союзу Олександра Зубарєва.
ЗАПОВІДАНА ЗЕМЛЯ "Моя судьба була до мене щедра..." "Не треба дивуватися відразу..." "Похадження людини..." ОСТАННЄ БЕЗСОННЯ ТРИ КРАПКИ ТРИВОГА ПІД ЗОРЯМИ ЛУК
МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ "Де не світить знайома Полярна зоря..." "Карпатський бук..." "Не помираю від хули..." "О давня, незагойня рана..." "Струмки починають море..." АКОРДИ АПЛОДУЙТЕ АКТОРАМ! ГРАМОТА СЛІПИХ КРАПЛИНА МЕРИДІАНИ КРІЗЬ СЕРЦЕ НАРОДЖЕННЯ ПОРТРЕТИ
ОСІННЄ СКРЕСАННЯ "Від пісні серце не стомилось..." "За далеким серпанковим пругом..." "О, як багато я в собі згубив..." "Сама хай висохне сльоза..." "Став під вечір я тихий як став..." "Ти уся, як у сяйві, ішла..." "Усе перебiжне зникає нехай..." "Шукає вад у молодості старість..." "Я ревнував тебе, як сон..." "Як прокидались ми в дитинстві..." "Яка любов мені наснилась!.." ГРОЗА ДО НОЧІ ЗАПЕКЛИМ "ДРУЗЯМ" МИТЬ МОВЧАННЯ ОСІННЄ СКРЕСАННЯ ПРОХАННЯ РАНКОВИЙ ЕТЮД

Кiлькiсть переглядiв: 31

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.