Дрозд Галина Олексіївна, учитель музичного мистецтва вищої категорії Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 97 Харківської міської ради Харківської області

Формування громадянських компетентностей учнів засобами мистецтва на уроках та в позакласній роботі

Анотація. У статті розглядаються підходи до формування громадянської компетентності учнів засобами мистецтва, долучення до традицій. Описано позитивний досвід ЗЗСО щодо використання технологій на уроках мистецтва та у виховній роботі щодо впровадження ідей громадянської освіти. Доведена значущість використання бесід, проектів, вечорів запитань і відповідей, усних журналів, турнірів кмітливих, заходів художньо-естетичного спрямування, навчально-виховних проектів для формування і розвитку громадянської компетентності учнів.

Ключові слова: освіта; громадянська компетентність учнів, мистецтво, виховання

Зміст громадської освіти забезпечує формуванню системи уявлень і сприяє становленню світоглядних орієнтацій особистості, виробленню власної філософії життєдіяльності, самоіндентифікації та самореалізації в кожній із сфер суспільного життя : політико-правовій, соціальній культурі, економічній.

Сучасна українська педагогічна спільнота спирається на багату скарбницю традицій у вихованні громадян, з метою формування ціннісних орієнтирів і громадянської самосвідомості у дітей та молоді в Україні у ХХІ ст.

Головною метою громадянської освіти в Україні - є формування громадянина-патріота, який цінує та готовий відстоювати ідеали свободи демократичні цінності і права людини.

В Україні так само як і у ряді європейських країн громадянська освіта розглядається як важливий чинник формування демократичної громадянськості. Виховання ї громадянськості - навчання, проведення тренінгів, розповсюдження інформації, а також як практична діяльність із метою надати учням і громадянам певні знання про права і свободи людини.

Основи громадянської освіти в Україні закладено в Конституції України, Законі України “Про освіту”, напрями громадянської освіти – у Національній стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016–2020 рр., Стратегії національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016–2020 рр. , Національній стратегії у сфері прав людини [5].

У Законі України “Про освіту” поняття громадянської освіти отримало нормативне визначення.

Формою здійснення громадянської освіти є впровадження спеціальних навчальних курсів та запровадження змісту громадянської освіти до існуючих шкільних предметів ( історія України, основ правознавства, української мови, світової літератур, мистецтва тощо ); організації позашкільної, неформальної та інформальної освіти.

Особливістю завдань громадянської освіти в початковій школі в умовах Концепції НУШ є створення умов для формування знань про державу, закони, право та відповідальність людини і громадянине основі моральні цінності та норми поведінки, про вміння обстоювати права і свободи і демократичні цінності.

Саме в початковій школі рівні розвиваються комунікативні здібності дитини, що дозволяють інтегруватися до суспільства. Формуються уміння спілкуватися, розв’язувати конфлікти ситуації засобами діалогу; закладаються основи ціннісних орієнтацій свідомого громадянина .

В основній школі одночасно з поглибленням знань та морально-етичної складової громадянської компетентності, важливо формувати соціальну складову громадянської компетентності, що забезпечує учнів знаннями і уміннями , які необхідні для участі у житті ЗЗСО й громади.

У старшій школі в умовах НУШ важливо концентрувати увагу учнів на політологічних, правових та економічних аспектах громадянської компетентності, що передають розуміння сутності демократії, дозволяють познайомитися із формами участі громадян у житті суспільства і держави , правами і обов’язками щодо забезпечення прав і свобод людини, форм і функцій державної влади, процесів прийняття рішень тощо[3].

Особливістю формування громадянських умінь на цьому рівні освіти є здатність учня свідомо застосувати набуті знання, уміння та життєві перспективи та потребують насамперед світоглядної опори, що не суперечить їхньому практичному досвіду з метою вирішення проблем власного життя, громади, держави і суспільства, спираючись на цінності громадянського суспільства.

Відзначаючи особливості змісту, та методів громадянського виховання в позаурочній діяльності, відмітимо, що всі заходи, які проводять учителі, вихователі, батьки, представники громадськості, по-перше, повинні спиратись на знання, отримані у процесі вивчення основ наукових досліджень, поглиблюючи та розширюючи їх; по-друге, бути логічним продовженням навчальної діяльності; по-третє, ураховувати вікові та індивідуальні особливості старшокласників, їхні інтереси та бажання; по-четверте, повинні бути цікавими, емоційно насиченими, аби від співпереживання вихованці діставали задоволення й насолоду [1].

Дослідження свідчать, що однією з найпоширеніших, форм громадянського виховання є бесіда. Вона використовується як метод для з’ясування незрозумілого (Т. Дем’янюк), може бути індивідуальною або груповою, а її результативність залежить від того, хто веде бесіду (учитель, учень), знає проблему, сам уміє слухати, аналізувати, узагальнювати, робити висновки, а також мати власну точку зору, натреновану пам’ять, авторитет серед слухачів.

Одним із видів активного залучення молоді до джерел народної духовності є заходи художньо-естетичного спрямування — заняття хорів, ансамблів, гуртків хореографічного й образотворчого мистецтв тощо. Окрім цих традицій форм залучення молоді до української національної культури є заняття в гуртках декоративно-прикладного мистецтва та народних промислів (української народної вишивки, витинанки, петриківського розпису, плетіння, різьблення по дереву, художньої кераміки та ін.)[2].

З метою життєвої практики та залучення до неї старшокласників важливо перевести цей вид діяльності в науково-дослідницьке русло, проводячи разом із гуртківцями поїздки в ті місцевості, де можливо ознайомитися з місцевими традиціями, видами народної творчості та прикладного мистецтва. наприклад важливо проводити екскурсії, поїздки до с. Ізяслав Закарпатської області, де проживають талановиті майстри - різблярі; с. Космач на Івано-Франківщині — центр писанкарства. До с. Петриківка Дніпропетровської області — центр художнього розпису. Важливо відвідувати села Київщини, Черкащини, Полтавщини, які славляться українською вишивкою.

Формування громадянських якостей учнів можливо під час безпосереднього спілкування з майстрами, коли учні на власні очі бачать, як руки майстра творять мистецькі шедеври[4].

Учасники фольклорно-етнографічних ансамблів можуть здійснювати поїздки рідними регіонами України з метою збору матеріалів (фольклорно-етнографічні експедиції) — народних пісень, обрядів, казок, легенд, прислів’їв, дитячих потішок, ігор і забав, які згодом можна використати при підготовці до свят Різдвяного циклу, під час реконструкції традицій та обрядів, зокрема Івана-Купала, обрядів весняного та осіннього циклу, при підготовці літературних вечорів, шоу-програм тощо.

Доцільно на початку навчального року, підбиваючи підсумок діяльності клубів, колективів, об’єднань і художньо-естичних гуртків за минулий навчальний рік і за період літніх канікул, проводити тематичні тижні «Любіть Україну!», «Україна єдина», у ході яких можливо організувати проведення виставок вишиванок, фотографій, ужиткового мистецтва, дизайну аби показати, творчість та креативність учнів, їхні досягнення.

Важливе місце серед форм виховної роботи з формування громадянських якостей старшокласників займають тематичні вечори. Педагогічна практика накопичила найрізноманітнішу тематику заходи присвячені історичним і пам’ятним датам у житті українського народу; військовим діячам українського війська різних періодів визвольних змагань; діяльності міжнародних прогресивних організацій; патріотам, які загинули в концтаборах, тюрмах, на засланні в різні історичні часи та епохи; жертвам голодомору; морально-правовим, морально-естетичним проблемам; питанням літератури, мистецтва, діяльності видатних учених, письменників, художників, композиторів; висвітленню проблем держави та церкви, ролі священнослужителів у духовному відродженні нації та ін.

Під час проведення тематичних вечорів важливо залучати можливості найрізноманітніших методів комунікації старшокласників та громади. Зокрема, виступи представників громадських організацій, державних і бізнесових структур, прогресивної, національно свідомої інтелігенції тощо. У канву тематичних вечорів важливо додавати пісні, поезії, фрагменти кінофільмів національно-патріотичного спрямування тощо. Усе це дає змогу зробити їх емоційно насиченими, цікавими, а виховну інформацію — дохідливою та переконливою.

Особлива цінність тематичного вечора полягає в тому, що в його підготовці та проведенні активну участь беруть старшокласники. Тут широке поле для прояву їхньої ініціативи, творчості, самостійності, ерудованості — у доборі теми, запрошенні гостей, оформленні приміщення, підготовці виставок, конкурсів, номерів художньої самодіяльності.

Ефективними формами організації виховної діяльності старшокласників є проекти вечори запитань і відповідей, усні журнали, прес-бої, турніри кмітливих «Екологічні бумеранги»; конкурси «Таланти навколо нас», «Конструкторське бюро», «Козацькі забави», «Українська кухня», «Бюро добрих послуг»; пісенні конкурси «Без верби й калини немає України», «Гімн матері», «Поезія і пісня — великі дві сили», «Голоси України», «Фольклорні скарби нашого краю»; дискусійний клуб «Держава і молодь», дебати «Що значить бути вільною людиною?», рольова гра «Лідер і громада», диспут «Гроші: благо чи отрута?», тренінг «Я — громадянин України», ток-шоу «Я так думаю», школа майбутнього виборця тощо.

Таким чином, виховання дітей та молоді має стати одним із пріоритетних напрямів діяльності держави та суспільства, ЗЗСО щодо розвитку громадянина як високоморальної особистості. Важливо залучати учнів до українських традицій, духовних цінностей. Впроваджувати ідеї «Концепція Нової української школи», згідно якої система освіти має забезпечувати наскрізне формування соціальної та громадянської компетентності.

Важливо формувати відповідні знання, вміння та навички, щодо здатності учнів реалізувати свій потенціал в умовах сучасного глобального суспільства. Важливо долучати до європейських та вітчизняних мистецьких цінностей, та формувати готовність до виконання обов’язку із захисту Батьківщини, територіальної цілісності України.

Список використаних джерел:

1. Бех І. Д. Програма українського патріотичного виховання дітей та учнівської молоді / І. Д. Бех, К. І. Чорна. – К., 2014. – 29 с.

2. Масол Л.М. Загальна мистецька освіта: теорія і практика: монографія / Л.М. Масол; Ін-т пробл. виховання АПН України. – К.: Промінь, 2006. – 432 с.

3. Пометун О.Формування громадянської компетентності: погляд з позиції сучасної педагогічної науки. - // Вісник програм шкільних обмінів. – 2005. -№23. - С.18 -20.

4. Система громадянського виховання в школі / упор. Ж. Сташко. - К. : Шкільний світ, 2006. - 223 с.

5. Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 – 2020 роки https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/ru/580/2015#n16

Сайт вчителя Дрозд Г.О.

Вкладення
Кiлькiсть переглядiв: 554

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.