МЕТОД ПРОЕКТІВ У ВИКЛАДАННІ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ

Однією з педагогічних технологій, яка спрямована на покращення та розвиток трудового навчання, є метод творчих проектів або проектно-технологічний метод. Теорія та практика проектного підходу до навчання бере свій початок з кінця ХІХ – початку ХХ століття завдяки науковим пошукам вітчизняних та зарубіжних учених-педагогів. У Радянському союзі цей метод широко використовувався в школах сільської молоді та в дослідно-показових навчальних закладах до 1931 року. Потім було заборонено його використання в практиці радянської школи.

Зараз відбувається відродження методу проектів у навчальних програмах. У програмі з трудового навчання, зокрема, зазначається, що метод проектів є основним методом навчання, який використовується в освітній галузі “Технологія”. Це зумовлено тим, що освітні завдання цієї галузі не можуть бути розв’язані тільки традиційними методами навчання.

Сучасний етап розвитку школи передбачає застосування в освітній галузі “Технологія” нової системи навчання, проектно-технологічної, мета якої полягає в розробці й виготовленні навчального творчого проекту, що передбачає самостійне розроблення та виготовлення учнем виробу від ідеї до її втілення в матеріальний образ. Проектно-технологічний підхід до трудового навчання спрямований на формування в учнів ґрунтовної системи творчо-інтелектуальних та предметно-технологічних знань і вмінь; передбачає самостійне або під контролем учителя виконання творчих проектів як на етапі проектування, так і на етапі виготовлення, захист свого проекту. Основною передумовою цього є розвиток технічно-творчих здібностей учнів.

Перевага проектно-технологічного методу трудового навчання, в порівнянні з попередніми, насамперед полягає в тому, що учні під час цієї діяльності більш активно залучаються до самостійної, практичної, планової та систематичної роботи, в них виховується прагнення до пошуку шляхів створення нового або більш якісного вдосконалення існуючого виробу (матеріального об’єкта), формується уявлення про його майбутнє застосування; розвиваються моральні та трудові якості учня, мотиви вибору професії. При цьому слід особливу увагу приділяти станові інтересу учнів до цього процесу, згасання інтересу сигналізує вчителеві про недоліки в роботі. Необхідно стежити, щоб учні доводили свої задуми до кінця, особливо на технологічному етапі.

За своєю структурою проектування як складова частина проектно-технологічної діяльності має чітко визначені етапи та стадії його здійснення. На кожному з цих етапів учні здійснюють відповідно визначену систему послідовних дій при розв’язанні проблемного завдання проекту.

Основні етапи виконання проекту:
I. Організаційно-підготовчий етап

На цьому етапі перед учнями постає важливе завдання — правильно обрати об'єкт проек­тування, бо від цього залежить подальший успіх роботи. На цьому етапі учні мають обрати тему проекту і визначити, що треба зробити, усвідоми­ти значення майбутнього виробу для самих себе (можливо, і для суспільства в цілому), тобто ви­значитись, навіщо і для чого їм потрібно викона­ти проект. Перед учнями постає завдання отри­мати корисний продукт у результаті діяльності, який може носити як особистий, так і соціальний характер.

Діяльність учня на організаційно-підго­товчому етапі

Виходячи з практичної необхідності та значу­щості майбутнього виробу учні:

  1. Обирають тему проекту із списку тем, запро­понованих учителем (або придумують свою тему) — задум.
  2. Обґрунтовують вибір теми (чому саме обрали такий виріб, як вони використають його на прак­тиці — на подарунок, для власного використання тощо).
  3. Розробляють критерії майбутнього виробу.
  4. Визначають обсяг знань та вмінь, необхідний для виконання задуму.
  5. Працюють із літературою (науковою, періо­дичною, використовують Інтернет — у старших класах), консультуються з батьками, іншими спеці­алістами з обраної теми. Завдання — зібрати яко­мога більше інформації з даного питання.
  6. Шукають аналоги задуманого виробу (пос­луги). Аналізують їх (за призначенням, розмірами, кольором, дизайном, умовами використання, ви­дами та властивостями матеріалів, їх вартістю, естетичністю, часом, необхідним для виконання, тощо).
  7. Пропонують різні власні конструкції виробу: складають ескізні малюнки своєї найкращої кон­струкції, яка відповідає сучасним вимогам та дизай­ну;
  8. розробляють конструкторсько-технологічну документацію (креслення, схеми, художнє констру­ювання);
  9. визначають найдоцільнішу технологію ви­готовлення розробленої конструкції, планують тех­нологію виготовлення виробу, обирають техноло­гії обробки деталей, їх з'єднання, складають техно­логічну послідовність виконання виробу;
  10. здійсню­ють добір матеріалів та інструментів;
  11. планують ор­ганізацію робочого місця, виконують екологічні, економічні та міні-маркетингові дослідження, у яких визначають доцільність виготовлення виробу щодо економії матеріалів та енергоресурсів для його виготовлення (перед тим, як що-небудь виго­товити, треба визначити матеріальні затрати на заплановану роботу. Чи буде, і який, прибуток, а, можливо, і збитки. Корисну річ варто виготовля­ти з мінімальними витратами, з недорогих мате­ріалів (можна з відходів, обрізків), засобів. Треба зна­ти собівартість виробу і ціну, передбачуваний при­буток).

На цьому етапі учні здійснюють так звану еколо­гічну експертизу, де вони мають дати повну харак­теристику з точки зору екологічної безпеки виго­товлення; обґрунтування використаної сировини. Учні також мають вивчити (знати) потреби ринку у виготовленій продукції (чи продаються такі виро­би в магазинах, на базарах, у художніх салонах, яр­марках і скільки вони там орієнтовно коштують).

II. Технологічний етап

Учень виготовляє виріб: виконує технологічні операції, коригує свою діяльність, здійснює само­контроль і самооцінювання своєї діяльності, оціню­вання якості виробу. Дотримання технологічної, трудової дисципліни, культури праці.

Завдання цього етапу — якісне й правильне виконання трудових операцій, у процесі яких учні набувають певних умінь і навичок.

III. Заключний етап

Коригування (за необхідності) виконаного ви­робу відповідно до запланованого. Коригування технології виготовлення виробу (за необхідності); остаточний контроль; випробування проекту. Оформлення портфоліо проекту (проектної папки). Самооцінювання проекту. Підготовка до захисту проекту. Підбиття підсумків роботи над проектом (чи досягли поставленої мети, які витрати часу, зусиль, матеріалів тощо, який результат праці, його практичне значення).

Захист проекту: форми захисту можуть бути різні:

• у 5—7 класах — виставка робіт учнів; учнівські ярмарки тощо.

• у старших класах, наприклад, може бути за­хист проекту з використанням електронної презен­тації, можливе демонстрування виробу тощо;


Орієнтовна рубрикація пояснювальної записки (проектної папки):

1. Титульний аркуш.
2. Зміст.
3. Обґрунтування вибору теми проекту.
4. Фотографія виготовленого виробу.
5. Виявлення традицій і тенденцій.
6. Банк ідей і пропозицій. Ескізи альтернативних виробів.
7. Дизайн-аналіз.
8. Обґрунтування вибору і характеристика використаних матеріалів та обладнання.
9. Технологічна частина.
10. Екологічне та економічне обґрунтування проекту.
11. Діаграма купівельної спроможності.
12. Джерела інформації.


На допомогу учневі :

Титульний аркуш є першою сторінкою записки пояснення. У верхньому полі вказується повне найменування учбового закладу. В середньому дається назва проекту без слова "тема" і лапок. Воно має бути по можливості коротким і точним - відповідати основному змісту проекту. Далі вказуються прізвище, ім'я і клас проектанта (у називному відмінку). Потім прізвище і ініціали керівника проекту. У нижньому полі вказуються місце і рік виконання роботи (без слова "рік").

Услід за титульним аркушем поміщається зміст, в якому приводяться усі заголовки пояснювальної записки вказуються сторінки, на яких вони знаходяться.

У введенні до роботи обґрунтовується актуальність вибраної теми, мета і зміст поставлених завдань, формулюється планований результат, повідомляється, в чому полягає новизна проекту.

У першій главі, що описує конструкцію виробу, приводиться короткий огляд літератури, розробляється банк ідей і пропозицій за рішенням проблеми, що розглядається в проекті.

У технологічній частині проекту необхідно розробити послідовність виконання об'єкту. Вона може включати перелік етапів, технологічну карту, в якій описується алгоритм операцій з вказівкою інструментів, матеріалів і способів обробки.

У економічній частині видається повний розрахунок витрат на виготовлення проектованого виробу (складність розрахунку змінюється залежно від класу, в якому вчаться хлопці). Результатом економічного розрахунку має бути обґрунтування економічності проектованого виробу і наявності ринку збуту.

Особливу увагу необхідно приділити екологічній оцінці проекту : обґрунтуванню того, що виготовлення і експлуатація проектованого виробу не спричинять змін в довкіллі, порушень в життєдіяльності людини. Екологічна оцінка проекту включає екологічну оцінку конструкції і технології виготовлення, оцінку можливостей виготовлення виробу з матеріалів - відходів виробництва, оцінку можливості використання відходів, що виникають при виконанні проекту.

Пояснювальна записка завершується висновком. У нім послідовно викладаються отримані результати, визначається їх співвідношення із спільною метою і конкретними завданнями, сформульованими у введенні, дається самооцінка учнем. В деяких випадках виникає необхідність вказати шляхи продовження дослідження теми, а також конкретні завдання, які належить при цьому вирішити.

Після висновку прийнято поміщати список використаної літератури. Кожне включене в нього джерело повинне мати віддзеркалення в пояснювальній записці.

Допоміжні чи додаткові матеріали, які захаращують основну частину роботи, поміщають в додатках.


Загальна оцінка проектної діяльності є середньоарифметичною чотирьох оцінок:
  • за поточну роботу;
  • за виріб;
  • за пояснювальну записку (проектну папку);
  • за захист проекту.
Рівень навчальних досягнень учнів Бали Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
І. Початковий 1 Учень (учениця) може розпізнавати деякі об'єкти вивчення (матеріали, моделі, схеми тощо) та називає їх (на побутовому рівні); знає правила безпеки при роботі в навчальних майстернях
2 Учень (учениця) описує деякі технологічні об'єкти; розпізнає інструменти та обладнання для виконання практичних робіт
3 Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення (обізнаний з деякими технологічними поняттями); може використовувати за призначенням робочі інструменти та обладнання
II. Середній 4 Учень (учениця) знає окремі факти, що стосуються технологічних об'єктів; виконує елементарні прийоми роботи інструментом
5 Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал з допомогою вчителя; може виконувати окремі операції; дотримується послідовності виготовлення виробу; володіє прийомами роботи інструментом
6 Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу; дотримується технології виготовлення виробу; з допомогою учасників проекту і учителя виконує завдання, що стосуються певних етапів проектної діяльності
III. Достатній 7 Учень (учениця) самостійно і логічно відтворює фактичний і теоретичний матеріал; виконує практичну роботу відповідно до інструкцій вчителя; з допомогою учасників проекту і учителя виконує завдання, що стосуються усіх етапів проектної діяльності
8 Учень (учениця) виявляє розуміння навчального матеріалу, наводить приклади; може самостійно обирати конструктивні елементи виробу; раціонально організовує робоче місце
9 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує набуті знання і уміння у стандартних ситуаціях; може самостійно та обґрунтовано обирати конструктивні елементи виробу
IV. Високий 10 Учень (учениця) володіє засвоєними знаннями та уміннями і застосовує їх у нестандартних ситуаціях; з допомогою учасників проекту і учителя проектує та виконує всі види запланованих робіт
11 Учень (учениця) володіє глибокими знаннями і навичками з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, знаходить і аналізує додаткову інформацію; самостійно проектує та виконує всі види запланованих робіт, допускаючи при цьому незначні відхилення у технологічних операціях
12 Учень (учениця) має системні знання та навички з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі, у проблемних ситуаціях; самостійно проектує та виконує, використовуючи відповідні технології, всі види запланованих робіт
Кiлькiсть переглядiв: 0

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.